Неділя, 24.11.2024, 02:10 | Вітаю Вас Гість

Національний музей-заповідник "БИТВА ЗА КИЇВ У 1943 РОЦІ"

Проблеми Гуманітарних конвоїв в АТО

Проблеми Гуманітарних конвоїв в АТО

Їхати на війну то не основне. Головне - приготуватися. Зібрати саме те, що треба. Знайти транспорт, команду. Паливо. Ціни неадекватні. Вирішити формальності...
Мудрі генерали Генштабу зробили все, аби максимально ускладнити життя волонтерів і журналістів. Легше потрапити в ДНР, ніж офіційно акредитуватися в АТО. Що за вороги понапридумували ті безглузді формальності? А абсурд з складами на тилових блок-постах, які контролюватимуть місцеві ментури, що ще недавно розганяли Майдан? Це ж вони радісно будуть фасувати допомогу для переправки на базарі, віддаючи фронтовикам, яким ще треба до тих складів на чомусь доїхати, хіба дитячі малюнки...
То явна диверсія проти волонтерського руху і журналістів! Сподіваюся в Мінобороні, Генштабі, СБУ це зрозуміють і відмінять безглузді рішення!
Адже, і волонтери і журналісти їдуть на фронт власним коштом! На нас не поширюються ніякі пільги. Якщо щось станеться - то особиста проблема кожного і його родини. То до чого скільки бюрократичних перепон?
...А наш веселий караван Самооборони Майдану, Боярки, Звенигородки, клубу джиперів і Музейної експедиції журналу "Музеї України" в моїй особі, летів розбитими дорогами зони АТО. На чолі невтомний Сашко "Робін". Вже минули перші блоки, натягли каски, броніки, дістали зброю.
Це, до речі, теж важливий момент. Блукати тими неспокійними місцями беззахисним не варто. Тож, в каравани йдуть хлопці з армійським досвідом і зареєстрованою зброєю з усіма необхідними документами.
Цього разу ми надовго затрималися в Артемівську, підтримали хлопців, які вийшли з Дебальцевого. Ночували в звичайній патріотичній родині, за що їм окрема подяка! Називати і давати фото не варто...
А потім ривок на Лисичанськ, Сєвєродонецьк і наш улюблений Новоайдар - база батальйону спецпризначення МВС "Київщина".
Зробили подарунок вишуканому лейтенанту Олені Войтковій, поспілкувалися з хлопцями...

Я поговорив з комбатом, полковником Юрієм Покиньбородою, який нещодавно був у нас в Музеї української пропаганди на Троєщині.
Нині добровольці "Київщини" здивовані, ввічливо кажучи, призначенням на посаду керівника Луганської обласної міліції, ставленика сепарів - одіозного генерала Науменка. Це саме той цінний кадр, що минулого року радісно здавав терористам райуправління МВС, документи, зброю, особисті справи офіцерів, адреси їх родичів... Через це, багато співробітників міліції, які залишилися вірними Україні, мають проблеми з тиском на близьких, які залишилися на окупованій території...
https://www.youtube.com/watch?v=sTfmeN42Xl4
Більше того, патріоти-добровольці "Київщини", чимало з яких на фронті майже рік, через свідомі перепони облміліції не можуть отримати статус учасника бойових дій. Хоча проросійські чиновники, корупціонери різних калібрів, продажні прокурори вже всі, як один, заслужені захисники України, яку минулого року зі свистом здавали сепарам!
https://www.youtube.com/watch?v=kvwte5-sJts&list=UU_5I-7Yh_EmnU1rrRtkWO8w
Хотілося б почути осмислену відповідь нашого шановного Міністра А.Авакова. Щось явно не так з Луганською міліцією... І преса скоро візьметься за цю тему...
...В Новоайдарі ми зустріли армійських галичан на власноруч броньованому джипі. Дивувалися - випробували броню з АКМ 7,62 - тримає! Стрельнули калібром 5,45 - прошило легко...
Потім була вечірня дорога на Щастя. Заїхали на одну з баз 92 бригади, віддали передачу Віки Мірошніченко - волонтера з Полтави. Хлопці подарували нам для музею вражаючу трубу ПТУРу, з якого шмальнули по сепарам на день закоханих... Тепер думаю, як забрати її у зажимистого Робіна і переправити до Нацмузею у Нових Петрівцях...
І Щастя. База легендарного бату "Айдар", де нас чекала розкішна вечеря. А мене зустрів доброволець "Айдару", правозахисник, багатолітній юрист журналу "Музеї України" Іван Макар. На старенькому джипі поїхали в гуртожиток, записали відео, погомоніли...

https://www.youtube.com/watch?v=cZErT7eIeLg&list=UU_5I-7Yh_EmnU1rrRtkWO8w

На відміну від рейду на початку лютого, коли гриміло, стріляли, було страшно, у прифронтовому Щасті стояла блаженна тиша.
Хотілося б, щоб надовго...
Нас чекав насичений день...
Про те - в наступній подачі...
Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України"
Новоайдар-Щастя