Національний музей-заповідник "БИТВА ЗА КИЇВ У 1943 РОЦІ"

Дорогами АТО з Самообороною

Життя заграло яскравими фарбами. Знову божевільна гонка найдовшим і найнебезпечнішим маршрутом АТО. Від Артемівська до Станиці Луганської. Запросив координатор Самооборони Троєщини Дмитро Бричок. І ми поїхали.

Догрузили старенький Опель-кадет Івана Клименка і Діми Жанкова, Шкоду Віки - сестри Дмитра Бричка. Під Борисполем в кафе на заправці зустрілися з легендою волонтерів Самооборони Майдану Робіном, Мойшею, Сашком Гусаром. Везли все! Від ліків до одягу і продуктів, плакати, календарі, газети...

Вже під Пирятином влетіли в яму. Кадет сів - колесо. А запаску через брак місця не взяли... Поки Діма ганяв у пошуках монтажу, грілися біля багаття з туалетного паперу...

Під ранок, у Полтаві, приєднався бус Самооборони Звенигородки - то видатні люди Черкащини Ігор Педоренко, Олександр Табацький, Віталій Вовченко. За Харковом зняли номери. В Ізюмі зустріли колони військових, які летіли в обидва боки. На багатьох БТРах солдати сиділи на броні, кутаючись у целофан від холоду та дощу. Невже автобусів нема на таку далеку дорогу?

Без пригод добралися Артемівська, пройшли блок-пост, очікуючи хлопців з 92 бригади, аби передати гостинці. Збиралися до напівоточеного Дебальцевого.

Далі буду тезово викладати і враження з Фейсбуку, коли заливав фото...

Нарада в Артемівську

Хлопці з 92 бригади. Загрузили одягом, їжею... Харківяни. Бандерівці...ГАЗ 66 оббитий транспортерною гумою. Ні кулі ні осколки фактично не беруть. Раціоналізатори!

Залп наших систем Смерч. Єта абзац малята! Сумська реактивна. Жахнули поруч, ми трохи не попадали. Ракетники моментально зібралися і мимо нас здиміли. Ми з хлопцями з 92 зрозуміли - буде атветка. Ніякого Дебальцевого! Стояли на заправці поруч з газовим резервуаром повним, обкладеним посіченими осколками мішками. І бензин. Заправка спокійно працює. Звикли...

Ефективні точкові удари. Звичайна робота розвідки. У т.ч. космічної. Штаби, бази... Все необхідне є. Війна перейшла на інший рівень... Хтось у Генштабі і МО - молодці! Хай вата продовжує тупо перти в лобові атаки... Ми бережемо наших солдат! Як хто не розуміє! Спершу сходіть у військовий госпіталь або в Артемівську райлікарню... Вчасно випущені у потрібну точку ракети сприяють українізації...

Інфа для вати і дурнів з рашки. Україна має 99 систем (у 2008) Смерч. Є Точка У. РСЗВ 9К57 «Ураган» - 137 одиниць 9П140, станом на 2012, всього поставлено 139 РСЗВ «Ураган». У 2013 у Молдові куплені всі її 11 бойових машин 9П140 і 12 транспортно-зарядних машин 9Т452. Град - На 2007 в Україні на озброєнні було 336 РСЗВ БМ-21.

Під Артемівськом. Гриміло конкретно... Мимо пройшов автобус посічений осколками. 9 жертв. Йшли з Дебальцево... Якраз думали, чи пропустять туди...

Артемівський блок-пост. Самооборона Троєщини. 600 бійців. 50 на фронті - добровольці. Інші волонтери. Збирають кошти, одяг, медикаменти. Постійні рейди на Станицю Луганську, де воює чимало наших. Як хтось не розуміє, це найдовший і найнебезпечніший маршрут вздовж всієї лінії фронту. Від Артемівська до Щастя...

Новоайдар. Бат "Київщина"

Ночувати планували в "Айдарі". Однак затрималися і пізно прибули до Новоайдару. До речі, тут самооборонці часто. Комбат Юрій Покиньборода - один з кращих командирів. Робили йому, Олені Войтковій і психологу Андрію Козінчуку прес-конференцію у нашому Музеї укр пропаганди. Юра Нерослік зробив бату плакати. Настя Самойленко - виготовила наклейки-лого, які нині на всіх автівках. Я спав на ліжку Андрія, який був на виїзді. Сусідом виявився комроти Василь Миколаєнко

Ніч. Бабахає... Командир роти Василь Миколаєнко. Колишній убозівець. Доброволець. Таких треба в політику! Говорили довго.

Самооборонці накрили стіл. Звенигородка - то суперове місце!!!

Всю позаминулу ніч Новоайдарський район обробляла гаубична батарея сепарів. Брали квадрат і по команді чотири постріли. Лягало десь за півтора кілометра від нас. Четвертий номер постійно не встигав. Гупало три рази. Потім чотири. Напружувало. Збивали з ритму. Ми якраз вечеряли... Вночі знову. І вітрюган.

Прийняли душ. Зранку на Щастя. Дорога туди регулярно обстрілюється... Напружились...

Щастя. Айдар.

Біля всіх блок-постів сліди боїв. Залишки згорілої техніки. Бліндажі, окопи. Посічені дерева, зруйновані будівлі...

Перед містом - блок-пост 92 бригади. Зустрічав полковник-афганець. Я поблукав біля обстріляних бліндажів. Подивився на бункерий снаряд, що увійшов на два метри у землю. Не розірвався. Наші підозрюють відкладений вибух.

Повз обстріляні будинки, один з яких ремонтують, приїхали до бази Айдару. КПП, доброволець у кубанці з жовто-блакитною стрічкою. Наш друг і юрист журналу Іван Макар, доброволець, як і Микола Греков у Києві. На похоронах...

Даруємо газети-плакати. Гуманітарку. Плакати від Насті Самойленко. Спустилися у підвал. Хотіли глянути на полонених. Не пустили. Поговорили з капеланом. Сфоткали "раба" - заступника директора ТЕЦ, якого перевиховують працею, примушуючи читати патріотичні газети. Повз ТЕЦ поїхали на Станицю. З ФБ:

Айдар - то Січ! Норовливі, безстрашні. Територія свободи. Довкола ТЕЦ у Щасті все тихо. Вчора пролітали пару раз. Якраз Німця проводжали... У Києві...

Волонтери Самооборони. Люди асфальту. Бо ніхто не знає, чи є міни...

-Хлопці, тут міни є?
-Пройдись, ми подивимося.
Жарти на блоках...
-О, пішов і повернувся, А ми думали, є там міни... Значить нема...

Перед ривком на Станицю Луганську, капелан бату Айдар нас благословив. Ладаном намалював хрест на лобі і провів під носом. Там я зрозумів для чого. Запах гарі і вибухівки не такий страшний, коли мішається з ладаном.

Настрій в армійських бойових частинах оптимістично-боєготовний. Воювати навчилися. Мріють одного дня зібратися всім, навалитися на орду і знищити назавжди. А в факебікі плачі...

Раптово почав по іншому розуміти Хемінгуея і інших фронтових письменників.

Кароче, про "раба". Стоїмо собі, всі в камуфляжі... І тут кажуть щолкни раба! Чувак в костюмі гарному, в краватці, стоїть і інтелігентно читає газету. Місцевий сепар-начальник. Трохи промів двір, повіз сміття. Балшой местний начальник. Перевиховують працею... Поговорити і толком фоткнуть не встиг - їхали на передову... Но прикольно! І досвід вартий поширення. Ще б Єфремова піймати, чи Ахметку, чи...

Щастя. ТЕЦ. Ахметов дає за її перехід сепарам 25 млн. Кажуть... Айдар категорично проти. А от генерали... Бат пробують знищити...

Робін прикольнувся з арафаткою. База Айдару. Щастя. Заслужений артист АТО! Вициганив 5 гранотометів. Я один... Десь недалеко щось постійно гупало. Злегка пострілювали... Айдар - супер! 10 таких батів - і краща армія світу!!!

 База Айдару. Більш веселих і безстрашних козарлюг не зустрічав! А техніка - стара або бита... Дайте пару Кугуарів! А то мажори по тилу ганяють з мигалками і сиренами... Ці - найкращі!!!

Бат Айдар - то нова Січ! Козарлюги! Подарували плакати від Насті Самойленко. Полізли в підвал дивитися на двох матьорих пійманих сепарів. Скрізь чисто, порядок. Спокійні, усміхнені, просвітлені. Стояли ржали. Команда по машинах - майже нікого не залишилось... Один з кращих штурмових батів ЗСУ. Комбат С.Мельничук був у нас в Музеї на Троєщині...

Станиця Луганська

Тут скрізь можуть обстріляти. Можна потрапити у засідку, налетіти на міну. Безліч слідів боїв. ТЕЦ на Щасті димить, поставляє електрику всім. В такі вояжі варто б їхати зі зброєю і в броніках. Взяли гранат в машини. Теоретично кілька хвилин протрималися б... Трохи моторошно. Нам назустріч пішов бусик Нацгвардійців з бату імені генерала Кульчицького. У деяких місцях до кордону з РФ 4 км. Пряма наводка...

Зустрілися, приїхали. Світла нема. Гвардійці сплять у темряві бетонного недобуду. На пару годин запустили генератор. На другому поверсі спостережний пункт, склад медикаментів, медпункт... Наша Віка зробила кави. Якийсь офіцер зайнявся йогою, прийнявши позу лотоса. Скрізь постійно гупає. Пострілюють хаотично всі. Може прилетіти куди завгодно. І до нас... Днями Град прилетів за 200 метрів від цієї бази... Постійно загиблі, поранені. Нервую. У нашої Шкоди спустило колесо. Майдан і Звенигородка їдуть до бату "Чернігів". Троєщина смакує каву, курять і спілкуються з киянами-гвардійцями. Я знайомлюся з добровольцем Арчі. Киянин. Йдемо нагору до вікна з якого видно гору, де сепари. https://www.youtube.com/watch?v=wPMDE4eAzZA&list=UU_5I-7Yh_EmnU1rrRtkWO8w відео.

Розгрузилися. Підходять хлопці з Правого сектору. Пригнали з Німеччини броньований бус у подарунок. Гвардійці дякують. Всі спокійні. А довкола періодично щось гупає. Я чомусь нервую. Переговорили з лікарем бату. Діма Бричок почав міняти колесо. Приїхав командир батареї - забирати бус і гуманітарку. Подарував йому наші плакати, зняв відео. https://www.youtube.com/watch?v=IKjOLsnmyWs&list=UU_5I-7Yh_EmnU1rrRtkWO8w

Десь запрацював крупнокаліберний кулемет. Щось зріє. Передова... Знову полетіли на Щастя. У той день в Станиці були загиблі і поранені. Нам пощастило. З ФБ:

Ривок на Станицю Луганську. Троєщина поїхала без броніків і касок. Лише гранати. До кордону з рашкою 4 км... Найдальша забута гаряча точка АТО... Трохи боялися... Назустріч пішла група Кульчицького... Жахливі були бої... І досі...

У Станиці Луганській бої. Хаотично мочать артилерією і мінометами. Вчора був ближній бій. Крупнокаліберний бив... Хлопці спокійні. Прикололо, що один з командирів під обстрілом займався йогою. Наші пили каву... Повний сюр. Голівуд - то фігня.

Досить плакатися і скиглити, проклинаючи Порошенка і Генштаб! Наші освоїлися і навчилися воювати! Чому сепари завили і попросили перемиря? Бо наша розвідка спрацювала чітко. Визначили квадрати, де сепарів найбільше, де їх штаби і техніка. Одночасний ракетно-артилерійський удар. Вогняний смерч. Нікого нема... Ніхто не зна... Продуманий повномасштабний удар. Перелом операції... Наші втрати поки що мінімальні... Треба не допустити, аби рашисти завезли масово важку ракетно-артилерійську техніку... Ми стали невільними свідками. Наші ракетники спрацювали ідеально. Позиція, залп. Миттєво знялися і вийшли із зони атветки. Ми на Дебальцево більше не їхали. Пішли на Лисичанськ... У мене виникло особисте враження, що наші отримали доступ до супутників США і НАТО, які абсолютно випадково зависли над Донбасом... Ефективні точкові удари...

В Станиці наші друзі з бату Чернігів. Минулого разу я виміняв у них акваланг за календарики. Цього разу були газети, календарі... Могла бути падводная лодка... Бус-дискотека поїхав, наші ні. Пішки не ризикнув... У нас сіло колесо...

Одеколон Пот раба укропа. Коньяк Кров снєгіря. Мінералка зі смаком води Чорного моря викопаного украми.

Чимало членів Войська Донского з Станиці Луганської воюють на боці України проти Войска Донского зі сторони рашки. Абзац! Вчора на одного такого наштовхнулися. Думали сепар.

Бат ім генерала Кульчицького Нацгвардії треба якось реально підтримати! Станиця Луганська. Частина траси 4 км від кордону Рашки. Пряма наводка... Бахкає постійно. Гвардійці нас зустрічали, зупинилися. Пагаваріть, пакуріть... Ага... Рації вибухнули - мат-перемат, дебіли, мішені, красавці... Наша батарея дала залп відволікаючий... Передали гуманітарку, тепер у них виставка плакатів... Взагалі, негайно треба провести навчання для волонтерів і журналістів в АТО... Там помилки дуже дорого коштують...

Бусік Фолькс на якому ми возили гуманітарку сьогодні пішов на Станицю Луганську. Подарунок бату Кульчицького в Нацгвардію! Перед тим подарували броньований... Реально підтримуємо наших хлопців...

 Ми пройшли найдовший і найнебезпечніший волонтерський маршрут зони АТО.
Завершилася чергова експедиція журналу “Музеї України” . Всі живі-здорові з незабутніми враженнями. Національний музей-заповідник “Битва за Київ у 1943 році”, Музей плакату України, Музей української пропаганди отримають нові експонати, та головне – доставили гуманітарну допомогу, газети, журнали, календарі на передову.

Дорога додому. Думки...

Отож, проскочили Щастя. Стали перепочити. Діма Жанков ефектно зняв останні кадри свого кліпу з вигуком Слава Троєщині! І двома пострілами... Заїхали на дальні блок. Поговорили з місцевими міліціонерами. Нарешті вийшли із зони обстрілу. По дорозі на Старобільськ жартували. Особливі майстри тут звенигородці! Ну то просто театр! Кров снєгірей та інше. В Старобільську зустріли ще одну групу з Айдару. Знайомі... Тернопіль... Шукали шиномонтаж. Так і не знайшли.

Дорога від Купянська до траси на Харків - якесь жахіття! Атошники постійно питають, кого підстрелити, аби відремонтували. Стратегічний же напрям!!!

Далі вже без особливих пригод. Втомилися конкретно. Якийсь стрес. Спершу не могли спати, потім просто відключилися. Для мене ця війна стала жахливою реальністю.

І непричесані думки з ФБ:

Символ Лугандонії. Кафе пристойні. Блатняк вже не крутять. Дешево, смачно. Туалети відкриті, вода є. Але, УНІТАЗИ НЕ ПРАЦЮЮТЬ!!! На них так і написано! Укр мовою! І скотчем обклеєні. Тре було сфоткать...

Дімич Жанков. Знімає фільм і кліп про волонтерів і АТО. В фінальних кадрах прокричав щось войовниче, СЛАВА ТРОЄЩИНІ! і пару раз пульнув з калаша вгору. Нашим мінометникам сподобалося і вони шмальнули по сєпарам. Галівуд єта дєті... На Троєщині теж є кіностудія...

Легенди АТО. Бусік-самобранка. Рація-караоке. Кращі люди Самооборони Звенигородки. Ігор Педоренко, Віталій Вовченко, Сашко Табацький. Дорогами АТО з Самообороною... Маршрут і всіх командирів знають. На блок-постах чекають. Бусик забитий домашніми варениками, голубцями, пиріжками, смаженими курочками, якимись неймовірними делікатесами черкаських жіночок. Класний первак! Край, де сулії і досі затикають качанами... Голова не болить!!! Ваурежени і очень апасни. Активні українізатори лугандонії. Сашко - нащадок Кобзаря! Бренд Кров снєгірей - їх витвір. Неймовірне відчуття гумору! Гордість Звенигородки!

Мойша. Волонтер. Самооборона Майдану. Має реальний бойовий досвід. Правовірний іудей-бандерівець. Постійно вимагає свіжовижату кров снєгірей... Стібусь...

Що я зрозумів, проїхавшись від Артемівська до Станиці. У нас зовсім інша психологія і ставлення до солдата ніж у ращкі. Кардинально інша військова стратегія. Вони продовжують тупо гнати солдат у лобові атаки - баби іщо нарожают! Зрозуміло, їх набагато більше... Але, вже навіть Китай такого не робить! А дурнів серед вати все менше... Порошенко і Генштаб реально панічно бояться повторення Іловайська. І масової загибелі солдат. Кожна наша атака - це десятки, сотні 200. При повноцінному наступі отримаємо ТИСЯЧІ загиблих і поранених. Миттєво біля АП, Міноборони, Генштабу збереться багатенько рішучих людей вже з якимось бойовим досвідом... Поступово в армії іде ротація. Піднімаються люди, які БАЧИЛИ війну і її РОЗУМІЮТЬ. Україні потрібен час! Ми всі повинні розуміти - АТО надовго. І назва правильна. Згадайте Грузію. Вони протрималися проти відкритої навали орди три дні! Мисліть ширше! Порошенка треба конструктивно критикувати, змушувати визнавати і виправляти помилки. Жорстко контролювати. Але, кожен повинен зрозуміти - Порошенко МІЙ Президент! Інакше - України просто не буде... Все дуже просто, на жаль...

Робін. Двигун бойової групи волонтерів Самооборони Майдану. Його знають всі. Він знає всіх. Начальник караванів. Важко сказати, де він не був в АТО. Нещодавно дві доби сиділи у підвалі - молодь недосвідчена виклала час і маршрут гумконвою. Потрапили в артилерійську засаду. Гради і гаубиці. Саме тому ніколи не можна повідомляти час виїзду, маршрут. Сторінки в соцмережах закривати. Панічні пости не давати. Це може вартувати життя... Це поїздки на фронт, а не туризм... Військовий кореспондент козацького журналу "Нова Січ". Голова ради волонтерів нашого Музею укр пропаганди. Вже є стьоб - щопівгодини фоткати Робіна. Можна сказати, талісман волонтерів. Журналістам раджу їздити саме з ним. АТО без прикрас і начальства... Робін. Моя фотогалерея з рейду на Станицю... Ружжо офіційно зареєстроване.

В Старобільську у магазині папуги. Замаскувались під снєгірей. Замовили свіжовижату кров снегірей.

Зарулілі на заправку. Іржем з дівчатами. Телефон - ти де? В ЛНР. Що робите? Заправку грабуємо. Охоронець здимів миттєво. Замовили Кров снєгирєй. Не знайшли... Ні крові, ні охоронця.
Нада больше стібаться...

Заруліваєм в магазин - Слава ЛНР! Ганьба ДНР! Кричать - Смерть ворогам!

Проводити українізацію на ЛНР і ДНР треба саме зараз. Поки в руках АКМ. У них дуже красива укр мова! Слава Україні!

А волонтери продовжують збирати кошти і допомогу. Скоро і Робін і Діма Бричок знову рушать цим страшним і цікавезним маршрутом. Армійці серйозно кажуть, що якби не волонтери і не їх жертовність, не вистояли б...

Друга музейна експедиція відбулася! Продовження буде!

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України"