Національний музей-заповідник "БИТВА ЗА КИЇВ У 1943 РОЦІ"

Битва за Україну Плакатної сотні

Україна увійшла у війну. Спершу Майданом, Небесною сотнею, потім глобально - через Крим і Донбас. І сподівань на швидке та мирне вирішення проблем з агресивною путінською Росією не видно. На жаль...

Протистояння триватиме у різних сферах. Як по лінії силових відомств, так і в ідеологічній площині. Гримлять битви в інтернеті, в пресі, на телебаченні. Вперше у конфліктах такого рівня бере активну участь музейний заклад - Музей плакату України, що до Майдану тихо існував при часописі "Музеї України". Вірніше чисельні бійці Плакатної сотні, що спонтанно згуртувалися у грудні 2013, затребувані Майданом довкола інтернет-представництв Музею плакату.

Арт-критики виявилися абсолютно не готовими до такого неймовірного вибуху народної плакатотворчості, кращі зразки якої стали справжніми шедеврами. Плакат, який чомусь в Україні вважали пережитком радянських часів та засобом реклами, раптово потужно зазвучав, отримав мільйонні аудиторії в мережі, пресі, ТБ, поліграфії.

Масові протести, перші смерті, перемога над Я-овочем зафіксовані яскравою плакатною мовою вже стали історією, втілившись в унікальну виставку "Плакати Майдану", розгорнуту Музеєм плакату в Сучасному селі Нацмузею у Пирогові. Експозиція монтувалася 27 лютого. Коли Теремками ще блукали проріджені зграї напівздичавілих тітушек, які у безсилій злобі підпалили поле поруч з музеєм...

Команда Музею плакату ще не встигла осмислити перемогу Майдану і офіційно відкрити виставку, як почалася повзуча окупація Криму. Миттєво зреагувала Плакатна сотня, створивши десятки графічних робіт про ті події, розміщуючи їх на сторінці МПУ в Фейсбуці, відвідуваність якої у ті тижні коливалася у 100-200 тисяч читачів на добу... Підбірки плакатів радо друкували провідні ЗМІ, сотні сайтів...

Результатом стала виставка "Крим - це Україна!", презентована у Пирогові наприкінці квітня.

А вже російські диверсанти почали палити Донбас, Харків, Миколаєв, Херсон, Одесу... Плакатна сотня не залишилася осторонь, гостро реагуючи на виклики, морально знищуючи ворогів, підтримуючи моральний дух патріотів. Чи не щодня віртуальна Плакатна сотня поповнюється новими бійцями. А на адресу активістів Музею плакату лунають погрози. В результаті, більшість авторів сатиричних робіт на путлєровську кліку, побоюючись за власну безпеку, воліє залишатися анонімами... Іде війна. Такі реалії. Поблизу скромного приміщення МПУ спецслужби затримали автівку з вибухівкою, регулярно виникають психічно нестійкі колоради з агресивними намірами. Що суттєво напружує і тривожить. Хоча, основна, мільйонна аудиторія плакату - у віртуальній реальності. Там, де українські та міжнародні плакатисти впевнено перемогли оскаженілий кремлівский агітпроп. Результат бачимо щодня. Світ масово і демонстративно відвернувся від рашизованої Москви. Україна отримує всіляке сприяння і міжнародну підтримку. Патріоти, під державними прапорами їдуть на Схід. Віримо, Донбас відстоїмо, а Крим повернемо.

Плакатна сотня давно перетворилася на ефективний  спецпідрозділ. Миттєва реакція, нищівна сатира, елегантний гумор, щира любов до Батьківщини. Цей надважливий фронт ми втримали.

...Чесно кажучи, втягуючись у пропагандистське протистояння, ми навіть не підозрювали, що доведеться пережити маленькій команді Музею плакату. Не знаємо, що чекає у найближчому майбутньому. Явно не нагороди, але точно - боротьба. Хочеться подякувати всім причетним, хоч переважна більшість так і залишиться невідомими солдатами Плакатної сотні. Мабуть це привітання з Міжнародним днем музею. Бойові соратники-творці Музею плакату.

Невелика підбірка плакатів Ірини Світ з Дідухом і Юрія Нерослика. Насолоджуйтеся, використовуйте!

Україна переможе! І ми на це працюємо!

Віктор Тригуб, директор Музею плакату, редактор журналу "Музеї України"