Національний музей-заповідник "БИТВА ЗА КИЇВ У 1943 РОЦІ"

Аліна Певна: «Маріуполь – туристична та культурна Мекка Донеччини»

Маріуполь - дивовижне місто. Для пересиченого українця - звичайне індустріальне місто з Азовмашем, Маріупольським металургійним комбінатом, морським портом. Мало хто з туристів доїхав до цього приморського міста – всі роки влада більш орієнтувалась на промисловий розвиток, ніж на туристичну привабливість регіону: спочатку країну цікавив метал, а сучасних олігархів – власний прибуток.

Про туристичний розвиток міста ніхто ніколи й не замислювався, хоча, історичний, архітектурний та культурний потенціал тут надзвичайно великий: Маріуполь, який заснований кілька сотень років тому, й досі нараховує понад 200 унікальних архітектурних об’єктів 19-початку 20 століть,  які потребують статусу пам’ятника місцевого значення. В приморському місті й досі залишилися невеликі та затишні маєтки італійських, грецьких та татарських купців.

Архітектура міста різноманітна і різнопланова. Ще у 18 столітті греки, валахи і грузини принесли з собою примітивну будівельну традицію споруд з каменю. Інші переселенці принесли традицію дерев'яного будівництва та з саману. І досі у місті можна зустріти дерев’яні автентичні будинки, понівечені урбанізацією: пластикові вікна, супутникові тарілки, сучасний примітивний декор та штукатурка.

Але, у місті масово залишилися цегельні будинки – колишні садиби заможних купців другої половини 19 ст. Чого тільки варті руїни італійського будинка, будинок Гампера, залишки синагоги.

Серед архітектурних споруд виділяється будинок колишнього готелю «Континенталь» та будинок О.Хараджаєва. Вулиці Земська, Торгова, Італійська й досі своєю архітектурою нагадують торговельне місто ХІХ століття – вздовж вулиць ми бачимо невеликі одно- та двоповерхові цегляні будинки з колоритним фасадом та величними брамами.

Для кіношників ці вулички - готовий знімальний майданчик  історичних фільмів та рекламних роликів. Дивно, що тутешня  влада ніяк не зрозуміє, що керує надзвичайно красивим старовинним містом, яке має стати культурним та туристичним центром Приазов’я: зараз місто виглядає занедбано, вулиці та будинки потребують ремонту і реставрації. Хочеться звернутися до маріупольців: любіть своє місто та поважайте його історію! Тут є на що дивитися, є що досліджувати, є чим дивуватися!

Приємно вразила кількість митців: за два дні перебування у Маріуполі я відвідала три вернісажі і чудовий концерт камерної музики.

Місто просто надихає на мистецтво: у Маріуполі народився художник-романтик Архіп Куїнджі. Наступного, 2016 року, маріупольці святкують 175 років з дня народження видатного митця: у місті заплановані і вернісажі, і виставки, і фестивалі.

Куїнджі мало жив у Маріуполі, але мешканці міста й досі  з гордістю згадують свого земляка і показують його роботи: п’ять років тому при Маріупольському краєзнавчому музеї відкрили відділ «Художній музей ім. А.Куїнджі», де зберігаються копії його робіт. Так сталося, що музей має лише кілька оригінальних робіт великого майстра, але й ці копії вражають красою, ліричністю і любов’ю до рідної землі.

Сучасні місцеві художники продовжують тему митця: на їхніх полотнах німіє чарівна українська ніч, мрійливо відсвічує море, донецький степ вабить безмежними просторами. Молодь копіює Куїнджі, повторює його сюжети, шукає в його роботах своє натхнення. І навіть тепер, під час військових дій на Донбасі, молоді люди проводять мистецькі акції, готують різноманітні виставки, проводять фото пленери. Велика заслуга у цьому директора Художнього музею Тетяни Були, яка своєю надзвичайною енергетикою утримує  душевну атмосферу музею.

Культурний потенціал міста величезний: тут працює і академічний театр, і муніципальний камерний оркестр «Ренесанс», який тільки цього року провів понад 100 концертних виступів не тільки в рідному Донбасі, але й  в інших регіонах країни. Нещодавно вони завершили гастролі у Львові, у листопаді у Маріуполі провели щорічний міжнародний дитячий фестиваль.  Під час свого перебування, мені пощастило познайомитися з Василем  Крячком,  головним дириґентом Маріупольського муніципального камерного оркестру «Ренесанс».

Він - надзвичайно талановита та енергійна людина. У 1989 р.  створив ансамбль старовинної музики, який в 1994 році був зарахований до складу міських закладів культури вже як Маріупольський муніципальний камерний оркестр «Ренесанс».

З перших днів Василь Крячок був призначений художнім керівником і головним дириґентом оркестру.

У 2013 р. дириґенту присвоєно звання Заслужений діяч мистецтв України.  Очолюваний Василем Михайловичем «Ренесанс» – це висококваліфікований професійний камерний оркестр, відомий не лише в Україні, але й далеко за її межами. В грудні 2015 року, оркестр пройшов атестацію на присвоєння йому академічного звання.

- У минулі роки діячів культури Донецької області обходили увагою – розказує начальник Управління культури і туризму Донецької ОДА Аліна Певна. – В нашій області багато талановитих митців, акторів, художників, які заслуговують на найвищі державні нагороди. Але, при тій владі всі лаври зазвичай залишалися у Донецьку, оминаючи не менш видатних працівників культури області. Зараз ми плануємо відзначити тих, хто всі ці роки зберігав, розвивав та підтримував українську культуру, виховував нових митців, займався і виводив молоде покоління на українські та світові сцени. І наше головне завдання – відродити культуру Донбасу, показати Україні його таланти та познайомити донеччан  з різнобарв’ям України.

Аліна Певна продовжує: «Управління культури та туризму Донецької ОДА цього року започаткувало культурно-мистецьку акцію «Відчуй Україну», яка допоможе мешканцям Донбасу побачити та почути красу всієї України через музику, живопис, ужитково-декоративні речі, відчути різноманітність і схожість всіх регіонів країни. У Краматорську та Красному Лимані ми вже провели акцію «Яворівський розпис», яка ознайомила мешканців Донбасу з народним розписом  Галичини, яку привезли майстри з Львівської області. Акція викликала величезний резонанс. В грудні у Маріуполі відкрили експозицію «Мальовнича Київщина», де на полотнах художника Василя Легкого ожили краєвиди київської Наддніпрянщини. В останні роки мешканці Донбасу не мають можливості подорожувати країною, і такі акції -  це своєрідна подорож шляхами та містами України».

Маріуполь має й свої таланти. Народні майстри та художники вражають своїми творами: кожного року  відбувається вернісаж їхніх робіт, який збирає сотні мешканців міста. Більшість робіт – аматорське мистецтво, але  є потужні майстри, які достойні представляти донецький регіон в інших областях.

- У мене є велике бажання показати Донеччину не тільки, як промислову область, але й як край талановитих людей. Придивіться уважно до Маріуполя – в майбутньому я бачу це місто як туристичну та культурну Мекку Донеччини. Місто має величезний потенціал та  талановитих людей. Про творчий Донбас мало хто знає. Тому ми плануємо провести культурні заходи нашої області в різних куточках країни і довести всім, що Донбас – це Україна!, – саме цими словами Аліна Певна визначила пріоритети роботи Управління культури і туризму Донецької ОДА.

Що ж, ми чекаємо нових виставок, концертів, спектаклів, фестивалів, які покажуть всі глибини донбаського світу. І хай донеччани у побуті майже  не спілкуються українською, але в їхніх серця живе Україна – це вони довели, коли стояли пліч-о-пліч з українськими військовими і давали відсіч сепаратистам.

Слава Україні! Слава українському Донбасу!

Наталка Іванченко, шеф-редактор журналу «Музеї України»