Військово - Морські Сили Збройних Сил України

Призначені для стримування, локалізації і нейтралізації збройного конфлікту, а при необхідності - відсічі збройної агресії з моря як самостійно, так і у взаємодії з іншими видами Збройних Сил України, військовими формуваннями, правоохоронними органами у відповідності з Конституцією України, законами України та іншими нормативно-правовими актами з урахуванням принципів і норм міжнародного права та загальних принципів військового мистецтва.

Правовою основою діяльності ВМС ЗС України є: Конституція України, Воєнна доктрина України, закони України “Про Збройні Сили України” та “Про оборону України”, військові статути Збройних Сил України, Положення про корабельну службу у ВМС ЗС України, інші закони України, нормативно-правові акти Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, а також міжнародні договори України, що регулюють відносини у сфері оборони і згоду на обов’язковість яких надала Верховна Рада України.

Історія Військово-Морських Сил Збройних Сил України

Передумовою створення Військово-Морських Сил України стало звернення першого Президента України – Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України до військовослужбовців угруповань військ, які базувалися на українській території, у якому відзначалося, що вони входять до складу Збройних Сил України, а особовому складу необхідно до 20 січня 1992 року прийняти військову присягу на вірність народу України.

18 січня 1992 року військовослужбовці 3-ої школи водолазів ЧФ під керівництвом капітана 3 рангу Клюєва О.В. прийняли присягу на вірність українському народу. 26 січня прийняла присягу 17-а бригада кораблів охорони водного району Кримської військово-морської бази (командир – капітан 2 рангу Шалит Ю.В.), а 22 лютого – 880-ий окремий батальйон морської піхоти ЧФ (командир – майор Рожманов В.Г.).

Підтримавши ініціативу особового складу кораблів та частин Чорноморського флоту, який прийняв присягу на вірність українському народу, 05 квітня 1992 року Президент України видав Указ № 209 “Про невідкладні заходи по будівництву Збройних Сил України”, яким передбачалося сформувати Військово-Морські Сили України на базі сил Чорноморського флоту, дислокованих на території України.

6 квітня 1992 року командувачем Військово-Морських Сил України був призначений контр-адмірал Б.Б. Кожин. 10 квітня створено організаційну групу по формуванню командування ВМС. 17 квітня склав присягу особовий склад з’єднання спеціальних операцій (Очаківський гарнізон, командир – капітан 1 рангу Карпенко О.П.).

Для забезпечення висвітлення процесу створення національного флоту в засобах масової інформації, у червні 1992 року починає діяти прес-центр ВМС України (начальник - капітан 2 рангу Іванко К.О.), а 8 червня вийшов перший номер газети “Флот України” (головний редактор – капітан 1 рангу Тимощук Ю.А.).

11 липня 1992 року Військову присягу прийняли військовослужбовці 41-ої школи молодших спеціалістів зв’язку в місті Миколаїв, а 21 липня до складу ВМС увійшов сторожовий корабель СКР-112 (17-ої бригади кораблів охорони водного району Кримської ВМБ) на чолі з командиром – капітан-лейтенантом Настенком С.В.

28 липня 1992 року було піднято Державний прапор України на першому кораблі, побудованому для ВМС України, – кораблі управління “Славутич”. У червні 1993 року розпочав ходові випробування корвет “Луцьк”, побудований на заводі “Ленінська кузня” у Києві. 14 липня 1993 року з Керченського суднобудівного заводу “Залив” до Севастополя прибув фрегат “Гетьман Сагайдачний”. 1 липня 1993 року під Севастополем було сформовано перший батальйон морської піхоти ВМС України.

З метою недопущення військово-політичних інцидентів з серпня 1992 року поблизу Ялти відбулася зустріч між президентами України та Росії, у ході якої була підписана Угода між Україною та Росією щодо принципів формування ВМС України та ЧФ Російської Федерації на базі Чорноморського флоту.

19 серпня 1992 року на базі двох Севастопольських військово-морських училищ було створено Севастопольський військово-морський інститут, якому в жовтні 1999 року постановою Кабінету Міністрів України присвоєне ім’я адмірала П.С.Нахімова.

17 червня 1993 року на зустрічі президентів України і Росії в Москві підписано Угоду про невідкладні заходи щодо формування ВМС України і ЧФ РФ на базі Чорноморського флоту колишнього СРСР, у якій було сплановано розподіл останнього за принципом 50 на 50 відсотків.

3 вересня відбулася друга за 1993 рік зустріч президентів України та Росії щодо подальшої долі Чорноморського флоту. Відповідно до Угоди ЧФ мав бути виведений зі складу об’єднаних Збройних Сил СНД і підпорядкований президентам України і Росії. На формування флотів було відведено перехідний період до 1995 року.

2 липня 1994 року з нагоди 50-річчя з Дня висадки союзних військ у Нормандії фрегат “Гетьман Сагайдачний” здійснив похід до французького Руану. Це був перший далекий похід корабля ВМС України.

Визначальним щодо створення ВМС України став 1995 рік. Так, з березня до травня 1995 року до складу ВМС увійшли військові частини та з’єднання Ізмаїльського та Очаківського гарнізонів.

9 червня 1995 року між Україною і Росією було підписано Угоду, яка остаточно визначила параметри розподілу Чорноморського флоту.

24 серпня 1996 року з нагоди 5-ої річниці незалежності України командування ВМС України провело в Севастополі перший військовий парад Севастопольського гарнізону. У параді взяв участь особовий склад частин та кораблів ВМС, військ Протиповітряної оборони, Національної гвардії України, Прикордонних військ.

У серпні - жовтні 1996 року загін кораблів ВМС (під командуванням першого заступника начальника штабу ВМС капітана І рангу Кузьміна В.І.) у складі фрегата “Гетьман Сагайдачний” та великого десантного корабля “Костянтин Ольшанський” з підрозділом морської піхоти на борту здійснив перший трансатлантичний перехід до берегів США.

У другій половині 1997 року завершився розподіл Чорноморського флоту колишнього СРСР. Військово-Морським Силам України було передано 43 бойові кораблі, 132 судна та катери, 12 літаків, 30 гелікоптерів, 227 берегових об’єктів, а також велику кількість техніки, озброєння, боєприпасів та іншого майна.

У травні 2001 року створено оперативно-тактичне об’єднання ВМС - ескадру різнорідних сил, яке в подальшому переформовано в Центр морських операцій.

У 2003-2004 роках проведено реорганізацію частин 32-ого армійського корпусу у війська берегової оборони.

Сьогодення Військово-Морських Сил Збройних Сил України

Військово-Морські Сили налічують у своєму складі понад 25 бойових кораблів та катерів, понад 50 суден забезпечення та близько 30 одиниць авіаційної техніки.

До складу Військово-Морських Сил входять надводні та підводні сили, морська авіація, війська берегової оборони, морська піхота, берегові ракетні війська та війська спеціального призначення.

Організаційно Військово-Морські Сили України включають: Командування ВМС;Центр морських операцій у складі двох бригад надводних кораблів, двох ракетних дивізіонів та великого підводного човна “Запоріжжя”; Центр військ берегової оборони, у складі бригади берегової оборони, берегової артилерійської групи, батальйону морської піхоти та окремого механізованого батальйону; морську авіаційну бригаду; військово-морські бази; частини оперативного (бойового) та матеріально-технічного забезпечення; військово-навчальні заклади, у складі Академія військово-морських сил імені П.С.Нахімова та військово-морського ліцею.

Чисельність Військово-Морських Сил Збройних Сил України складає понад 14,5 тисяч осіб.

За своїм функціональним призначенням Військово-Морські Сили Збройних Сил України розподілені на морський компонент Об’єднаних сил швидкого реагування та Основні сил оборони Збройних Сил України, які, у свою чергу, мають відповідні корабельні, авіаційні та берегові складові.

Існуюча структура Військово-Морських Сил Збройних Сил України в цілому збалансована за родами сил (військ), має оптимальну систему забезпечення, підготовки та застосування з’єднань, кораблів та частин з відповідною інфраструктурою, яка має здатність виконувати завдання за призначенням.

Розвиток Військово-Морських Сил здійснюється в загальній системі реформування і розвитку Збройних Сил України. Головною метою реформування та розвитку сил безпеки і оборони є досягнення ними на основі принципу оборонної достатності та збалансованості потреб безпеки і оборони з ресурсними можливостями держави гарантовано забезпечити захист національних інтересів України від існуючих та потенційних зовнішніх і внутрішніх загроз та ефективно функціонувати в умовах демократичного суспільства.

Пріоритетами розвитку Військово-Морських Сил Збройних Сил України є:

• нарощування боєздатності морського компонента Об’єднаних сил швидкого реагування та підвищення рівня боєздатності Основних сил оборони;
• модернізація та оновлення озброєння та військової техніки;
• удосконалення системи підготовки та комплектування особовим складом;
• удосконалення системи управління та зв’язку;
• удосконалення системи логістики;
• набуття необхідного рівня сумісності визначених військових частин та підрозділів для забезпечення ефективності їх спільних дій у складі багатонаціональних військових формувань під час виконання завдань міжнародних миротворчих операцій.

На даний час одним з першочергових завдань є відновлення технічної готовності кораблів, суден та авіаційної техніки Військово-Морських Сил. Більшість кораблів і допоміжних суден, що отримали ВМС ЗС України в результаті розподілу Чорноморського флоту колишнього СРСР, морально й фізично застаріли. Їхній вік перевищує 30 років. Навіть ті кораблі Військово-Морських Сил, що були побудовані для ВМС на початку 1990-их років, вже потребують відновлення технічної готовності.

На цей час підрозділи ВМС ЗС України беруть або планують взяти участь у кількох міжнародних операціях, а саме:

антитерористична операція НАТО “Активні зусилля”;

Довідково.

Основні напрямки участі України в ОАЗ визначені Угодою (у формі обміну листами) між Україною та Організацією Північноатлантичного договору про участь України у військово-морських операціях на Середземному морі в рамках операції “Активні зусилля”, підписаною 21 квітня 2005 року в м. Вільнюс (Литва) та затвердженою Указом Президента України від 26 січня 2006 року № 71/2006:

• здійснення обміну інформацією з питань контролю за рухом цивільних суден між Контактним пунктом України в ОАЗ (КП ОАЗ) та штабом проведення операції;
• направлення кораблів та підрозділів ВМС ЗС України для виконання завдань ОАЗ у складі сил постійної присутності ОАЗ у зоні Середземного моря;
• обмін офіцерами зв’язку між ВМС ЗС України та НАТО під час направлення сил ВМС ЗС України до Середземного моря (за необхідністю).

Направлення кораблів до розгортання в райони операції здійснюється на ротаційній основі. За станом на 2012 рік шість кораблів ВМС ЗС України брали участь в операції:

• з оглядовою командою спеціального призначення чисельністю 10 осіб з 25.05 по 03.07.07 - корвет “Тернопіль”
• з оглядовою командою спеціального призначення чисельністю 10 осіб з 24.11 по 12.12.07 - корвет “Луцьк”

фрегат “Гетьман Сагайдачний” з корабельним вертольотом типу Ка-27пр /два екіпажі та група забезпечення польотів/ та оглядовою командою спеціального призначення) з 01.06 по 02.08.08 - фрегат “Гетьман Сагайдачний”

• з оглядовою командою зі складу окремого батальйону морської піхоти з 18.11 по 04.12.08 - корвет “Тернопіль”
• з оглядовою командою зі складу окремого батальйону морської піхоти з 17.10 по 27.11.09 - корвет “Тернопіль”
• з оглядовою командою спеціального призначення чисельністю 10 осіб з 07.11 по 21.12.10 - корвет “Тернопіль”

антитерористична операція “Чорноморська гармонія”;

Довідково.

17.01.2007 підписано Протокол між Міністерством оборони України та Генеральним штабом Турецької Республіки про співробітництво з питань обміну інформацією в рамках операції “Чорноморська гармонія” (набув чинності 25.04.2007), основними положеннями якого передбачається ведення інформаційного обміну (включаючи обмін інформацією з обмеженим доступом) між командуваннями Військово-Морських Сил Збройних Сил України та Турецької Республіки в рамках операції та обмін офіцерами зв'язку від Військово-Морських Сил на взаємній основі.

З листопада 2007 року розпочато обмін відкритою інформацією в рамках операції “Чорноморська гармонія” через первинний національний Контактний пункт (далі – Контактний пункт), м. Севастополь та Постійний координаційний центр операції “Чорноморська гармонія”, м. Караденіз-Ереглі.

Ведеться робота (з урахуванням вимог та рекомендацій турецької сторони) щодо підготовки Контактного пункту до встановлення апаратури захищеного зв'язку турецького виробництва та забезпечення діяльності турецького офіцера зв‘язку.

антипіратська операція НАТО по боротьбі з морським піратством “Океанський щит”.

Довідково.

Адміністрацією Президента України 08 червня 2011 року (№ 02-01/1688) погоджено пропозиції Міністерства оборони України щодо залучення активів Збройних Сил України до операції “Океанський щит” через рік, починаючи з 2013 року (поперемінно із залученням до операції ЄС “Аталанта”).

Шефська співпраця флоту з регіонами. З 1995 по 2011 роки флоту від шефських організацій надійшла допомога на загальну суму більше як 117 млн. гривень. 710 сімей військових моряків, завдяки регіонам, отримали квартири. Пріоритетними напрямками шефських стосунків є підтримання технічної готовності кораблів, частин флоту та створення оптимальних умов військової служби, ремонт, облаштування та обладнання військових містечок, створення належних житлово-побутових умов для особового складу, розвиток медичної, спортивної та культурно-просвітницької бази, вирішення житлових проблем сімей військовослужбовців, військово-патріотичне виховання молоді.

На сьогодні шефська робота у Військово-Морських Силах Збройних Сил України організована згідно з вимогами Указу Президента України від 27 вересня 2010 року, а також відповідно до наказу Міністра оборони України. Видання президентського указу є свідченням особливої уваги керівництва держави до майбутнього вітчизняних Збройних Сил, піднесення престижу військової служби та активізації військово-патріотичного виховання молоді в регіонах України.

Реалізація проекту «корвет».

Одним із пріоритетів розвитку флоту є оснащення озброєнням та військовою технікою, які відповідають сучасним вимогам ведення збройної боротьби. Основою корабельного складу на довгострокову перспективу для потреб національного флоту, за поглядами командування ВМС, повинен бути багатоцільовий корабель, який спроможний виконувати весь спектр завдань на морі, як самостійно, так і в складі різнорідних сил.

На сьогодні для створення нового багатоцільового корвета вже виконано низку ключових заходів, головними з яких є:

• у квітні 2008 року завершено розробку, прийнято та затверджено ескізний проект (затверджений заступником Міністра оборони України 27 березня 2008 року);
• у листопаді 2009 року завершено роботи над технічним проектом.
• 17 грудня 2009 року підписано контракт між Міністерством оборони України та Державною акціонерною холдинговою компанією “Чорноморський суднобудівний завод” на будівництво кораблів класу “корвет” для потреб Збройних Сил України.
• У квітні 2010 року до Державної акціонерної холдингової компанії "Чорноморський суднобудівний завод від казенного підприємства "Дослідно-проектний центр кораблебудування" передано математичну модель корабля.

Завдяки безпосередній підтримці Президента України - Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, 17 травня 2011 року закладено перший корпус перспективного багатоцільового корвета. Цей корабель стане основою майбутнього бойового складу флоту. Метою затвердженої 9 листопада відповідної державної цільової оборонної програми є будівництво та використання за призначенням кораблів класу “корвет”, наявність яких у Збройних Силах сприятиме підвищенню рівня національної безпеки і захисту інтересів держави на морі, відновленню функціонування суднобудівної та суміжних галузей оборонно-промислового комплексу, а також підвищенню експортного потенціалу держави у сфері будівництва кораблів, продажу зразків і комплексів корабельного озброєння і технічних засобів. Прийняття постанови дозволить оновити та поповнити корабельний склад Військово-Морських Сил за рахунок кораблів, спроможних виконувати завдання у віддалених районах та відкритому морі відповідно до міжнародних зобов’язань України та створити сучасну систему базування кораблів.

Потенційні бойові можливості корабля забезпечать ураження надводних, підводних, повітряних та берегових об'єктів як самостійно, так і в складі тактичних груп та угрупувань різнорідних сил.

Командувачі Військово-Морських Сил Збройних Сил України за час їх існування:

• 04.1992 — 10.1993 — віце-адмірал КОЖИН Б.Б.
• 10.1993 — 10.1996 — віце-адмірал БЕЗКОРОВАЙНИЙ В.Г.
• 10.1996 — 05.2003 — адмірал ЄЖЕЛЬ М.Б.
• 05.2003 — 03.2006 — віце-адмірал КНЯЗЬ І.В.
• 03.2006 — 03.2010 — адмірал ТЕНЮХ І.Й.
• 03.2010 — 06.2012 — адмірал МАКСИМОВ В.В.
• 07.2012 — 02.2014 — адмірал ІЛ’ЇН Ю.І.

Своє професійне свято українські військові моряки згідно з Указом Президента України святкують в останню неділю липня, у День флоту України.